Панування, ня, с.

1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. К. Іов. 76.

2) Царствованіе.

3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання. Чуб. V. 744.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 93.