Про УКРЛІТ.ORG

панна

Панна, ни, ж.

1) Дѣва, дѣвица. Хвалиться конем перед королем, перед панною — гострою шаблею. Н. п.

2) Барышня. Озвалася ясна панна, згорда руку простягаючи. К. Досв. Употребляется по отношенію къ дѣвушкѣ такимъ же образомъ, какъ слова пан, пані по отношенію къ мужчинѣ и женщинѣ. Бам, ясная панно, чолом до самих ніжок. К. ЧР. 103.

3) Раст. Agaricus Necator. Ум. Панночка, паннуня, паннуненька, паннунечка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 92.

вгору