Паморока, ки, ж.

1) Туманъ. Паморока упала. Вх. Зн. 46.

2) Памороки забити = Запаморочити. Г. Барв. 436. Ном. № 6509. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 90.