Пам’ятливий, а, е.

1) = Памяткий. Чуб. V. 289. Хивря пам’ятлива, не забула нічого. Мир. Пов. І. 132. Вже й виріс, а такий тобі пам’ятливий що й Господи. Левиц. І. 275.

2) Памятный, незабвенный. Україно моя мила, краю пам’ятливий. Чуб. V. 328.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 91.