Пам’ятати, та́ю, єш, гл. Помнить. То дався мені гетьман Хмельницький гаразд добре знати, буду його вовік пам’ятати. Мет. 395. Хто в пір’я поростає, хай на бідного пам’ятає. Ном. № 1457.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 91.