Палкий, а́, е́

1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі.

2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була. Камен. у.

3) Пылкій. До роботи палка. Г. Барв. 424. Ум. Палке́нький, палкесенький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.