Палка, ки, ж.

1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967.

2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ).

3) Стебель безъ колоса. Ум. Палочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.