Пак Частица, вставляемая въ рѣчь въ значеніи отчасти подобномъ русскому «бишь». Як пак його звуть? А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже. Шевч. 117. Я пак і забув те зробити, що ви мені казали. Кобел. у. Оттак пак! Іще що вигадай! Ком. II. 3.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 87.