Пайда, ди, ж.

1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла. Харьк. г.

2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди. Волч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 87.