Пай, паю, м.

1) Пай, доля, часть. Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю. Шевч.

2) Счастье, удача. Куди не кидать, так ні: нема паю. Лебед. у. Ум. Пайок. Котл. Ен. V. 47.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 87.