Падлючний, а, е. Подлый, испорченный. От падлючні діти: понехтували хлоп’я, — я́к побили! Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 86.