Падати, даю, єш, гл.

1) Падать.

2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Лукаш. Падають у скотини зуби. Грин. І. 16.

3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.

4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав. Грин. І. 98.

5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати. Шевч.

6) Ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. Ном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 86.