Павук, ка, м.

1) Наукъ, Arachnea. — волоський. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16.

2) = Павич. Черниг. у.

3) — летючий. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. Ум. Павучок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 85.