П’ятка, ки, ж.

1) Пятка.

2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п’ятки. Св. Л. 45.

3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). Желех. Екат. г.

4) Пятерка въ картахъ.

5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п’ятку назілки кидають. Лебед. у.

6) Задняя часть косы около рукоятки. Шух. І. 169. См. Коса.

7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п’ятці.

8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. Шух. І. 229.

9) Часть веретена. См. Веретено 1.

10) Часть сапіни (См.). Шух. І. 176.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 506.