П’янчити, чу, чиш, гл. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п’янчили. Гн. II. 72.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 505.