П’яний, а, е.

1) Пьяный. П’яний, як чіп, — як земля, — як ніч, — як квач, — аж валяється, — хоч візьми та й викрути, — що й стежки не бачить. Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. Буде твоя головка що-день п’яна. Мет. 125. Під п’я́ну руч. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230.

2) П’я́на бараболя. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. П’яненький. Ой учора ізвечора п’яненька була. Грин. III. 273.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 505.