П’яло и п’ялило, ла, с.

1) Вилки, на которыхъ развѣшиваютъ кожи и т. п. Харьк. г.

2) мн. П’яла. См. П’їла.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 505.