П’ядити, джу, диш, гл.

1) Мѣрять п’я́ддю. Вх. Лем. 459.

2) О гусеницѣ геометра: ползти. П’ядит усениця. Вх. Лем. 459.

3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 504.