Охайний, а, е.

1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439.

2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 78.