Острашка, ки, ж.

1) Страхъ. Там острашка бере хто його й зна чого, — аж волосся стає. Новомоск.

2) Острастка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 72.