Остербати, баю, єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Мкр. Г. 22. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Мкр. Н. 6. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде. Кобел. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 71.