Ославляти, ляю, єш, сов. в. ославити, влю, виш, гл.

1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71.

2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки… ославили мене молоду. Левиц. І. 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 68.