Оксамит, ту, м.

1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. Чуб. V. 781. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. Шевч.

2) Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112.

3) — коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 51.