Озь-де, нар. = Ось-де. Ум. Озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати. Чуб. V. 233.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 46.