Озадок, дку

1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.

2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 44.