Одноріг, рога, м.

1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544.

2) Насѣк. Носорогъ.

3) Вилы съ однимъ рожкомъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 41.