Про УКРЛІТ.ORG

обідець

Обідець, дця, м. Ум. отъ обід.

Обідець, дця, м.

1) Ум. отъ обід. Ободокъ.

2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом — обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. Чуб. III. 127.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 10.

вгору