Обширь, рі, ж.

1) Пространство. Земля… ходить круги сонця по великій обширі світу Божого. Дещо.

2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі. О. 1861. IV. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 32.