Обшарпати, паю, єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. І. 133. Прогуля… усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. І. 204.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 32.