Обух, ха, м. Обухъ въ топорѣ; обух есть также въ подобныхъ топору инструментахъ. — См. Ґельґів, топірець. Шух. І. 175, 289. Мов собаку уб’ють обухом. Шевч. Ум. Обушок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 30.