Обтрушувати, шую, єш, сов. в. обтруси́ти, шу́, сиш, гл.

1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11.

2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 29.