Обсікати, ка́ю, єш, сов. в. обсікти, січу, че́ш, гл.

1) Обсѣкать, обсѣчь.

2) = Обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 27.