Обсівати, ва́ю, єш, сов. в. обсіяти, сію, єш, гл.

1) Обсѣвать, обсѣять. Вам дай Боже дочекати обсівати, а нам дожинати. Гол. Город скопай, обсій. МВ. (О. 1862. III. 62).

2) Обсыпать, обсыпать. Парубка до себе принадити, — то…. маком всяченим на Великдень обсіяти парубка. КС. 1883. ХII. 399. Обсівати молодого і поїзжан. Свадебный обрядъ: обсыпать новобрачнаго и свадебныхъ гостей изъ полы шубы смѣсью овса, пряниковъ, орѣховъ, подсолнечныхъ и тыквенныхъ зеренъ, сухихъ грушъ, сливъ и хмѣля. МУЕ. ІІІ. 113.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 27.