Обсмикувати, кую, єш, сов. в. обсмикати, каю, єш и обсмичу, чеш, одн. в. обсмикну́ти, ну́, не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду. Васильк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 27.