Обсвічувати, чую, єш, сов. в. обсвіти́ти, чу, тиш, гл. Доставлять, доставить кому освѣщеніе. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матір’ю… її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 26.