Обривати, ва́ю, єш, сов. в. обірвати, рву, веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 24.