Оболонь, ні, ж. Низменное луговое пространство. Мкр. Н. 23. В чистім полі на оболоні там іграв коник вороненький. Н. п. Приїхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні. Ном. стр. 291, № 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 21.