Оболона, ни, ж.

1) Кожа, оболочка. Вх. Лем. 441.

2) Оконное стекло.

3) Дверца кареты. ЗОЮР. II. 54. Ум. Оболонка. МВ. (О. 1862. І. 92). А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось. Шевч.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 21.