Облазити, жу, зиш, сов. в. облізти, зу, зеш, гл.

1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла.

2) Лупиться, облупиться. Рудч. Ск. II. 53. Од сонця шкура на носі облазить. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 13.