Обдаровувати, вую, єш, сов. в. обдарувати, ру́ю, єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував. МВ. (О. 1862. І. 48).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 6.