Обгін, го́ну, м.

1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178.

2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 5.