Обгоряти, ря́ю, єш, сов. в. обгорі́ти, рю́, ри́ш, гл.

1) Обгорать, обгорѣть.

2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла. Чуб. V. 173.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 6.