Обголювати, люю, єш, сов. в. обголити, лю, лиш, гл.

1) Обнажать, обнажить.

2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку. Чуб. V. 983.

3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив. Г. Барв. 470.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 5.