Оббивати, ва́ю, єш, сов. в. оббити, обіб’ю, єш, гл. Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. Зіма була і цвіт оббила. Мет. 36. Пороги оббивати. Ном. № 11913. Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб’є матінка моя. Мет. 245.

2) Бить, побить, отбить. За скоки обіб’ю і щоки. Ном. № 12479.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 2.