Об’являти, ля́ю, єш, сов. в. об’явити, влю́, виш, гл.

1) Объявлять, объявить. Я ж тобі всю правду об’являю. Чуб. V. 825.

2) Предъявлять, предъявить. Тоді зараз його зв’язали, та об’явивши у стан, а там уже і оддали на Сібір. Рудч. Ск. І. 209.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 33.