Ніцувати, цу́ю, єш, гл. Уничтожать. Хто собі що обіцує, тоє Бог ніцує. Ном. № 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567.