Няти, йму́, йме́ш, гл.

1) Брать.

2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме. АД. І. 133.

3) Няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть. Ном. № 6805.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 573.