Но сз.

1) Только, лишь. Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій? Грин. III. 248. Так і на всьому, шо но ідол робив. Драг. 15. Гляди ж, прийди, а но тільки не прийдеш, то буду на тебе гніватись. Грин. III. 502.

2) Же, ка. Гляди-но! Слухай-но!

3) = Але. (Рѣдко употребляется и только нѣкоторыми писателями).

4) межд. = Ньо.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 568.