I. Ниць нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся. Мнж. 131.

II. Ниць, ці, ж. = Нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 564.