Нечупарний, а, е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 562.